Ярлики та коди

Довідка > Ярлики та коди

Перейти до:

Прикметники


adjective	Слово, що описує іменник або займенник
[after noun]	Прикметник, який стоїть лише після іменника.
[after verb]	Прикметник, який стоїть лише після дієслова.
[before noun]	Прикметник, який стоїть лише перед іменником.
comparative	Форма прикметника або прислівника, що виражає різницю в кількості, числі, ступені або якості.
superlative	Форма прикметника або прислівника, яка вказує на те, що річ чи людина описуються як такі, що мають найвищу якість, ніж будь-що або будь-хто того самого типу.
[not gradable]	Прикметник, який не має форми вищого чи найвищого ступеня порівняння.

Іменники


noun	Слово, яке стосується людини, місця чи речі.
[C]	Злічуваний іменник: іменник, який має форму множини.
[U]	Незлічуваний іменник або іменник в однині: іменник, який не має форми множини.
[S]	Іменник у формі однини.
plural	Форма множини іменника.
noun [plural]	Іменник, який можна вживати лише в множині.
[usually plural]	Іменник, який зазвичай вживається в множині.
[usually singular]	Злічуваний іменник, який зазвичай вживається в однині.
[+ sing/pl verb]	Іменник, що вказує на групу людей, які діють спільно. Під час використання в однині може супроводжуватися дієсловом як в однині, так і в множині в британській англійській мові. В американській англійській мові надається перевага дієслову в однині.

Дієслова


verb	Слово, що описує дію, стан або досвід.
[T]	Перехідне дієслово: дієслово, яке має додаток.
[I]	Неперехідне дієслово: дієслово, яке не має додатка.
auxiliary verb	Дієслова be, have та do, які в поєднанні з іншими дієсловами створюють різні форми, як-от пасивні, питальні й тривалі.
modal verb	Дієслова, як-от must та can, які додають значення, наприклад визначеності й зобов’язання.
past simple	Форма дієслова минулого простого часу (eat ate eaten).
past participle	Дієприкметник минулого часу дієслова (eat ate eaten).
present participle	Дієприкметник теперішнього часу дієслова (tying tied).
phrasal verb	Дієслово, після якого стоїть прислівник або прийменник.
[L]	Дієслово-зв’язка: неперехідне дієслово, після якого стоїть іменник або прикметник, який посилається на підмет речення.
[L only + adjective]	Дієслово-зв’язка, після якого стоїть лише прикметник.
[L only + noun]	Дієслово-зв’язка, після якого стоїть лише іменник.
[+ adv/prep]	Дієслово, після якого має стояти прислівник або прийменник.
[+ that clause]	Дієслово, після якого стоїть просте речення, що починається із that.
[+ question word]	Дієслово, після якого стоїть питальне слово.
[+ speech]	Дієслово, що вживається з прямою мовою.
[+ to infinitive]	Дієслово, після якого стоїть інфінітив з to.
[+ infinitive without to]	Дієслово, після якого стоїть інфінітив без to.
[+ -ing] verb	Дієслово, після якого стоїть форма дієслова з -ing.
[+ not or so]	Дієслово, після якого одразу стоїть not або so, де вони замінюють просте речення.
[+ two objects]	Дієслово, що має прямий і непрямий додаток.
[+ obj + adjective]	Дієслово з додатком, після якого стоїть прикметник.
[+ obj + noun]	Дієслово з додатком, після якого стоїть іменник.
[+ obj + noun or adjective]	Дієслово з додатком, після якого стоїть іменник або прикметник.
[+ obj + as noun or adjective]	Дієслово з додатком, після якого стоїть as та іменник або прикметник.
[+ obj + to be noun or adjective]	Дієслово з додатком, після якого стоїть to be та іменник або прикметник.
[+ obj + that clause]	Дієслово з додатком, після якого стоїть просте речення із that.
[+ obj + to infinitive]	Дієслово з додатком, після якого стоїть інфінітив з to.
[+ obj + infinitive without to]	Дієслово з додатком, після якого стоїть інфінітив без to.
[+ obj + past participle]	Дієслово з додатком, після якого стоїть дієприкметник минулого часу.
[+ obj + ing verb]	Дієслово з додатком, після якого стоїть форма дієслова з -ing.
[+ obj + question word]	Дієслово з додатком, після якого стоїть запитальне слово.
[usually passive]	Дієслово, яке зазвичай вживається в пасивному стані.
[not continuous]	Дієслово, що не вживається в тривалій формі.

Інші ярлики


adverb	Слово, яке дає інформацію про дієслово, прикметник, інший прислівник або речення.
conjunction	Слово, як-от and або although, що використовується для зв’язку двох частин речення.
determiner	Слово, як-от the або this, що використовується перед іменником, щоб показати, про який конкретний приклад іменника йдеться.
number	Слово, яке вказує на число.
ordinal number	Число, наприклад 1-й, 2-й, 3-й, 4-й, що вказує на позицію чогось у списку речей.
preposition	Слово, яке вживається перед іменником, іменниковою фразою або займенником, з’єднуючи його з іншим словом.
predeterminer	Слово, як-от both або all, що використовується перед іншими визначальними словами.
pronoun	Слово, як-от it або mine, що вживається для заміни іменника.
prefix	Літера або група літер, як-от un-, pre- або anti-, що додається на початок слова, щоб створити нове слово.
suffix	Літера або група літер, як-от -less або -ment, що додається до кінця слова, щоб створити нове слово.
exclamation	Слово чи вираз, як-от damn! або oh dear!, що використовується для вираження сильних почуттів.
[+ ing verb]	Слово або фраза, за якою стоїть форма дієслова з -ing.
[+ to infinitive]	Слово або фраза, за якою стоїть інфінітив із часткою to.
[+ that]	Слово або фраза, за якою стоїть просте речення, що починається із that.
[+ question word]	Слово або фраза, що супроводжується питальним словом.
[as form of address]	Слово або фраза, як-от Mr або dear, що вживається для звернення до когось.